Словарь української мови (1924)/калита

by Борис Грінченко

◀ калинонька

Словарь української мови Борис Грінченко К калита

калитина ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Калита́, ти́, ж. 1) Мѣшокъ съ деньгами. За сиротою Бог з калитою. Ном. № 10703. 2) Лепешка, смазанная медомъ и употребляемая для гаданія въ день св. Андрея. Їду, їду калити кусати. Чуб. III. 259.