Словарь української мови (1924)/калиновий
◀ калинник | Словарь української мови К калиновий |
калинонька ▶ |
|
Кали́новий, а, е. Калиновый, изъ калины. Калинова вітка як рідная тітка. Ном. Догнав голуб сивую голубку на калиновій вітці. Грин. III. 362. З-за темного дуба то калинова вітка витягнеться, то червоний кетяг горить як жар. МВ. Калиновий кисіль. Чуб. VII. 442.