Словарь української мови (1924)/калачити
| ◀ калачик | Словарь української мови К калачити |
калашник ▶ |
|
Кала́чити, чу, чиш, гл. Стучать, бренчать. Під моєю кобилою підкови калачуть. Гол.
| ◀ калачик | Словарь української мови Борис Грінченко К калачити |
калашник ▶ |
|
Словарь української мови — К
калачити
Борис Грінченко
1924
Кала́чити, чу, чиш, гл. Стучать, бренчать. Під моєю кобилою підкови калачуть. Гол.