Словарь української мови (1924)/калап
| ◀ калантир | Словарь української мови К калап |
калатайло ▶ |
|
Ка́лап, па, м. Черная шляпа съ низкимъ круглымъ верхомъ и широкими полями, загнутыми внизъ. Угор. Гол. Од. 79. Лем мене спізнала моя фраєрочка, що мі закладала за калап пірочка. Гол.