Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кайстра
Берлін: Українське слово, 1924

Ка́йстра, ри, ж. Мѣшокъ. От зробив (кіт) собі скрипочку й молоточок і писану кайстру. Прийшов до (лисичиної) нори — як загра… „Піду я, подивлюся: хто там грає“. От вона (лисиця) й пішла, а він її цок да в лобок, да в писану кайстру. Рудч. Ск. I. 28.