Словарь української мови (1924)/кадук

by Борис Грінченко

◀ кадуб

Словарь української мови Борис Грінченко К кадук

кажан ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Каду́к, ка́, м. 1) Родъ болѣзни. За твоє добро кадук тобі в ребро. Посл. Закр. 2) Дьяволъ, чортъ. „Народъ называетъ чертей слѣдующими именами: кадук, дідько, болотяник“… Чуб. I. 191.