Словарь української мови (1924)/кадитися

by Борис Грінченко

◀ кадити

Словарь української мови Борис Грінченко К кадитися

кадіб ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Кади́тися, джу́ся, дишся, гл. Подвергаться кажденію. Василева мати ходила щедрувати. По церкві ходила, чесний хрест носила, золотії кадила: кадітеся люде, бо к нам Христос буде. Чуб. III. 446.