Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кавчати
Берлін: Українське слово, 1924

Кавча́ти, чу́, чи́ш, гл. Кричать, пищать. Тут змій тільки що в хату, а вони скакають та кавчать. Рудч. Ск. II. 190.