Словарь української мови (1924)/кавкати
◀ кавка | Словарь української мови К кавкати |
кавкнути ▶ |
|
Ка́вкати, каю, єш, гл. Кричать по вороньему. Кавкає як ворона, а хитрий як чорт. Ном. № 2978. Аби чим кишку напхати, щоб не кавкала. Ном. № 12171.
◀ кавка | Словарь української мови Борис Грінченко К кавкати |
кавкнути ▶ |
|
Словарь української мови — К
кавкати
Борис Грінченко
1924
Ка́вкати, каю, єш, гл. Кричать по вороньему. Кавкає як ворона, а хитрий як чорт. Ном. № 2978. Аби чим кишку напхати, щоб не кавкала. Ном. № 12171.