Словарь української мови (1924)/кавзувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кавзувати
Берлін: Українське слово, 1924

Кавзува́ти, зу́ю, єш, гл. 1) Порицать, бранить. Кавзує мене межи люди. Вх. Зн. 23. См. Кабзувати 2. 2) Жаловаться, роптать, выражать свое неудовольствіе. Вх. Зн. 23.