Словарь української мови (1924)/каблуч
◀ каблукуватий | Словарь української мови К каблуч |
каблучка ▶ |
|
Каблу́ч, ча, м. Обручъ изъ нѣсколькихъ сплетенныхъ прутьевъ.
◀ каблукуватий | Словарь української мови Борис Грінченко К каблуч |
каблучка ▶ |
|
Словарь української мови — К
каблуч
Борис Грінченко
1924
Каблу́ч, ча, м. Обручъ изъ нѣсколькихъ сплетенныхъ прутьевъ.