Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кабачки
Берлін: Українське слово, 1924

Кабачки́, ків, м., мн. 1) Раст. Pepo L. var. citriformis. ЗЮЗО. I. 120. 2) Тыквенныя сѣмена, сѣмячки. Доста́неться на кабачки́. Достанется на орѣхи. Ном. № 3613.