Словарь української мови (1924)/зіставляти
| ◀ зіставити | Словарь української мови З зіставляти |
зістарити ▶ |
|
Зіставля́ти, ля́ю, єш, сов. в. зіста́вити, влю, виш, гл. Оставлять, оставить. Зажер усе, нічого не зіставив. К. Іов. 44.
| ◀ зіставити | Словарь української мови Борис Грінченко З зіставляти |
зістарити ▶ |
|
Словарь української мови — З
зіставляти
Борис Грінченко
1924
Зіставля́ти, ля́ю, єш, сов. в. зіста́вити, влю, виш, гл. Оставлять, оставить. Зажер усе, нічого не зіставив. К. Іов. 44.