Словарь української мови (1924)/зімовник
| ◀ зімовище | Словарь української мови З зімовник |
зімовчак ▶ |
|
Зімовни́к, ка, м. Зимнее жилице запорожца внѣ Сѣчи. Сидів він зімовником серед дикого степу на Низу. К. ЧР. 13.
| ◀ зімовище | Словарь української мови Борис Грінченко З зімовник |
зімовчак ▶ |
|
Словарь української мови — З
зімовник
Борис Грінченко
1924
Зімовни́к, ка, м. Зимнее жилице запорожца внѣ Сѣчи. Сидів він зімовником серед дикого степу на Низу. К. ЧР. 13.