Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зімовник
Берлін: Українське слово, 1924

Зімовни́к, ка, м. Зимнее жилице запорожца внѣ Сѣчи. Сидів він зімовником серед дикого степу на Низу. К. ЧР. 13.