Словарь української мови (1924)/зімнятися
◀ зімняти | Словарь української мови З зімнятися |
зімовий ▶ |
|
Зім'я́тися и зімня́тися, мну́ся, не́шся, гл. 1) Смяться. 2) Растереться, истолочься.
◀ зімняти | Словарь української мови Борис Грінченко З зімнятися |
зімовий ▶ |
|
Словарь української мови — З
зімнятися
Борис Грінченко
1924
Зім'я́тися и зімня́тися, мну́ся, не́шся, гл. 1) Смяться. 2) Растереться, истолочься.