Словарь української мови (1924)/зімничуватий
◀ зімниця | Словарь української мови З зімничуватий |
зімно ▶ |
|
Зімни́чуватий, а, е. Созрѣвающій поздней осенью.
◀ зімниця | Словарь української мови Борис Грінченко З зімничуватий |
зімно ▶ |
|
Словарь української мови — З
зімничуватий
Борис Грінченко
1924
Зімни́чуватий, а, е. Созрѣвающій поздней осенью.