Словарь української мови (1924)/зімний

by Борис Грінченко

◀ зімненький

Словарь української мови Борис Грінченко З зімний

зімник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зі́мний, а, е, зі́мній, я, є. 1) Зимній. Зімнє сонце, як мачушине серце. Ном. № 619. 2) Холодный. Козак зімної води просить. Гол. I. 106. Парубоцькая краса, як зімняя роса. Чуб. III. 81. Бо зімна роса, як дівчина боса. Чуб. V. 32. Ум. Зі́мненький, зімне́(і́)се(і)нький. Росла я при криниці, при зімненької водиці. Чуб. V. 49.