Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зів'янути
Берлін: Українське слово, 1924

Зів'я́нути и зів'я́ти, в'я́ну, неш, гл. Завянуть, увянуть. Лежить моя мила, як рибонька зів'яла. Чуб. V. 79.