Словарь української мови (1924)/зчісувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зчісувати
Берлін: Українське слово, 1924

Зчі́сувати, сую, єш, сов. в. зчеса́ти, зчешу́, шеш, гл. 1) Расчесывать, расчесать. Іди, сину, додомоньку, змию, зчешу тобі головоньку. Чуб. V. 937. 2) Срубить. Нема вже шаблі, що не одну татарську голову зчесала. Стор. I. 15.