Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зчиняти
Берлін: Українське слово, 1924

Зчиня́ти, ня́ю, єш, сов. в. зчини́ти, ню́, ниш, гл. Дѣлать, сдѣлать, производить, произвести, совершать, совершить. Всіх козаків поїла, кормила, по Івасю Вдовиченку похорон і весілля зчинила. Мет. 424. — бу́чу. Поднять шумъ.