Словарь української мови (1924)/зчарувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зчарувати
Берлін: Українське слово, 1924

Зчарува́ти, ру́ю, єш, гл. Околдовать. Треба брата зчарувати. Гол. I. 207. Вона ж мене зчарувала. Рудан. I. 18.