Словарь української мови (1924)/зціпіти
◀ зціпити | Словарь української мови З зціпіти |
зціплювати ▶ |
|
Зці́піти, пію, єш, гл. Оцѣпенѣть, одеревенѣть. Зціп мов пень. Млак. 84.
◀ зціпити | Словарь української мови Борис Грінченко З зціпіти |
зціплювати ▶ |
|
Словарь української мови — З
зціпіти
Борис Грінченко
1924
Зці́піти, пію, єш, гл. Оцѣпенѣть, одеревенѣть. Зціп мов пень. Млак. 84.