Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зупиняти
Берлін: Українське слово, 1924

Зупиня́ти, ня́ю, єш, сов. в. зупини́ти, ню́, ниш, гл. Останавливать, остановить, удерживать, удержать. Да гуляла, гуляла, мати не спиняла, да тепер зупинила. Чуб. V. 542. Підбігли до його і зупинили коня. Стор. МПр. 52.