Словарь української мови (1924)/зугарний
◀ зуверіти | Словарь української мови З зугарний |
зугледіти ▶ |
|
Зуга́рний, а, е. Способный, мастеръ. А ми доженемо. — Зугарні! Заплутаєтесь у своїх полах та й попадаєте. Мир. Пов. I. 149. Зугарний теревені правити.