Словарь української мови (1924)/зсідати

by Борис Грінченко

◀ зсіданина

Словарь української мови Борис Грінченко З зсідати

зсідатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зсіда́ти, да́ю, єш, сов. в. зсі́сти, зся́ду, деш, гл. 1) Возсѣдать, возсѣсть. Як чорт на його зсяде. Ном. № 3382. 2) Вставать, встать, сойти (съ лошади, напр.) Зсісти з коня.