Словарь української мови (1924)/зріст
| ◀ зрінко | Словарь української мови З зріст |
зрість ▶ |
|
Зріст, зро́сту, м. 1) Ростъ. Сама красна, чепурная, хорошого зросту. Мл. л. сб. 203. На зріст. Ростомъ. Ши́ти на зріст. Шить такъ, чтобы пошитое годилось и тогда, когда выростетъ тотъ, для кого шито. 2) Возрастъ. З малих літ до великого зросту кохала, годувала. ЗОЮР. I. 19. 3) Проросшее зерно, снопы.