Словарь української мови (1924)/зрубити
| ◀ зрубина | Словарь української мови З зрубити |
зрубувати ▶ |
|
Зруби́ти, блю́, биш, гл. Сдѣлать срубъ. Зрубив хату. НВолын. у.
| ◀ зрубина | Словарь української мови Борис Грінченко З зрубити |
зрубувати ▶ |
|
Словарь української мови — З
зрубити
Борис Грінченко
1924
Зруби́ти, блю́, биш, гл. Сдѣлать срубъ. Зрубив хату. НВолын. у.