Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зрошати
Берлін: Українське слово, 1924

Зроша́ти, ша́ю, єш, сов. в. зроси́ти, шу́, сиш, гл. Орошать, оросить. К. Досв. 26. Дрібненькими слізоньками все поле зросила. Мет. 274. Припав він до землі та й зросив її слізьми. МВ. II. 70.