Словарь української мови (1924)/зробка

by Борис Грінченко

◀ зробитися

Словарь української мови Борис Грінченко З зробка

зробляти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зро́бка, ки, ж. Бра́ти гро́ші на зро́бку. Брать деньги подъ отработокъ. Землі в його нема, — бере гроші на зробку: уперед даєш, а послі він одробля. Новомоск. у. (Залюбовск.).