Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зривки
Берлін: Українське слово, 1924

Зри́вки, вок, ж. мн. Деревья съ полуснятыми плодами. Ще нарвала ягід (вишень) на зривках — де-не-де зосталось, — поки ту ягідку піймаєш. Новомоск. у. (Залюбовск.).