Словарь української мови (1924)/зрешілий
| ◀ зречися | Словарь української мови З зрешілий |
зрешіти ▶ |
|
Зрешілий, а, е. Трухлый. Дерево зрешіле. Вх. Лем. 421.
| ◀ зречися | Словарь української мови Борис Грінченко З зрешілий |
зрешіти ▶ |
|
Словарь української мови — З
зрешілий
Борис Грінченко
1924
Зрешілий, а, е. Трухлый. Дерево зрешіле. Вх. Лем. 421.