Словарь української мови (1924)/зратитися

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зратитися
Берлін: Українське слово, 1924

Зра́титися, чуся, тишся, гл. 1) О волахъ, когда они, будучи въ ярмѣ, тянутся въ противоположныя стороны: расходиться. Зратилися воли. Каменец. у. 2) Поссориться, разойтись. От зратилася та й не живе з чоловіком, бо він ню бив, чи мара їх знає. Каменец. у.