Словарь української мови (1924)/зранку
◀ зранити | Словарь української мови З зранку |
зрання ▶ |
|
Зра́нку, зра́ння, нар. = Зрана. Приходили люди зранку. Рудч. Ск. II. 168. Орав же я зрання до полудня, доки не прийшла на серденьку туга. Чуб. V. 157.
◀ зранити | Словарь української мови Борис Грінченко З зранку |
зрання ▶ |
|
Словарь української мови — З
зранку
Борис Грінченко
1924
Зра́нку, зра́ння, нар. = Зрана. Приходили люди зранку. Рудч. Ск. II. 168. Орав же я зрання до полудня, доки не прийшла на серденьку туга. Чуб. V. 157.