Словарь української мови (1924)/зрадливий

by Борис Грінченко

◀ зрадітися

Словарь української мови Борис Грінченко З зрадливий

зрадливість ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зрадли́вий, а, е. Измѣнчивый, склонный къ измѣнамъ. Моє серце зрадливеє звичаю не знає. Мл. л. сб. 312. Ой хортуно зрадливая, що ж ти виробляєш? Дала серцю зазнатися, з милим розлучаєш. Чуб. V. 418.