Словарь української мови (1924)/зостріватися

by Борис Грінченко

◀ зострівати

Словарь української мови Борис Грінченко З зостріватися

з'остріти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зостріва́тися, ва́юся, єшся, сов. в. зострі́тися, рі́нуся, нешся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Да піду я селом, улицею, та зострінуся з молодою дівчиною. Чуб. V. 154.