Словарь української мови (1924)/зостарити

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зостарити
Берлін: Українське слово, 1924

Зоста́рити, рю, риш, гл. = Зістарити. Синів не женила, дочок не 'ддавала: зостарило мене, що я заробляла. Чуб. V. 927.