Словарь української мови (1924)/зосмілювати

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зосмілювати
Берлін: Українське слово, 1924

Зосмі́лювати, люю, єш, сов. в. зосмі́лити, лю, лиш, гл. Ободрять, ободрить. — Кажи мені всю правду, Опанасе, — зосмілювала його майорша. Г. Барв. 334.