Словарь української мови (1924)/зорудувати
| ◀ зорнути | Словарь української мови З зорудувати |
зоружити ▶ |
|
Зору́дувати, дую, єш, гл. Справиться, сдѣлать что. Не зорудує ніяк із Настусиним батьком. Г. Барв. 448. Що задумав, то вже зорудує. Г. Барв. 520.