Словарь української мови (1924)/зоп'ятитися

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зоп'ятитися
Берлін: Українське слово, 1924

Зоп'яти́тися, чу́ся, ти́шся, гл. Остановиться. Тоді віл зоп'ятився і не став іти до його. Новомоск. у. Як скажеш, щоб він тобі віддав, то пан і зоп'яти́ться. НВолын. у.