Словарь української мови (1924)/золінний
| ◀ золільник | Словарь української мови З золінний |
золінник ▶ |
|
Золі́нний, а, е. Относящійся къ бученію. Аф. 460.
| ◀ золільник | Словарь української мови Борис Грінченко З золінний |
золінник ▶ |
|
Словарь української мови — З
золінний
Борис Грінченко
1924
Золі́нний, а, е. Относящійся къ бученію. Аф. 460.