Словарь української мови (1924)/золяник
◀ зольниця | Словарь української мови З золяник |
зомкнути ▶ |
|
Золяни́к, ка́, м. 1) Покупающій золу на мыльные заводы. Мнж. 2) Чанъ для щелоченія кожъ въ золѣ и извести. Вас. 157.
◀ зольниця | Словарь української мови Борис Грінченко З золяник |
зомкнути ▶ |
|
Словарь української мови — З
золяник
Борис Грінченко
1924
Золяни́к, ка́, м. 1) Покупающій золу на мыльные заводы. Мнж. 2) Чанъ для щелоченія кожъ въ золѣ и извести. Вас. 157.