Словарь української мови (1924)/золотогривий
◀ золотоголосий | Словарь української мови З золотогривий |
золотокований ▶ |
|
Золотогри́вий, а, е. Имѣющій золотую или золотистаго цвѣта гриву. Сів на золотогривого коня… і приїхав до царя. Рудч. Ск. I. 109.