Словарь української мови (1924)/зола

by Борис Грінченко

◀ зокола

Словарь української мови Борис Грінченко З зола

золза ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зола́, ли́, ж. 1) Зола. Лучче їсти хліб з золою, та не жити з чужиною. Ном. № 14198. 2) Щелочь. 3) Сырой холодный вѣтеръ осенью или весной. Вітер з золою. НВолын. у.