Словарь української мови (1924)/зодягати

by Борис Грінченко

◀ зодяга

Словарь української мови Борис Грінченко З зодягати

зодягатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зодяга́ти, га́ю, єш, сов. в. зодягти́, гну́, неш, гл. Одѣвать, одѣть. МВ. II. 42. Та свої скринечки наповняю, та своїх діточок зодягаю. Мет. 370. І не зодіг його з мого достатку. К. Іов. 67.