Словарь української мови (1924)/зобувати

by Борис Грінченко

◀ зобува

Словарь української мови Борис Грінченко З зобувати

зобуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зобува́ти, ва́ю, єш, сов. в. зобу́ти, бу́ю, єш, гл. Обувать, обуть. КС. 1883. II. 379. Мнж. 13. Посилає рано по воду не зобуту, не зодягнену. Чуб. V. 765.