Словарь української мови (1924)/зніматися
| ◀ знімати | Словарь української мови З зніматися |
зніміти ▶ |
|
Зніма́тися, ма́юся, єшся, сов. в. зня́тися, зніму́ся, мешся, гл. 1) Сниматься, сняться, быть снятымъ. 2) Подниматься, подняться съ мѣста, вставать, встать, двинуться, взлетать, взлетѣть вверхъ. Хоче знятись з лави, та не сила — наче прикипів. МВ. (КС. 1902. X. 147). Знялися всі і пішли. Св. Л. 86. Султан турецький з янчарами на Русь і Польщу знявся. К. ЦН. 211. Знялись з води утята. Греб. 387. Козак — як той голуб: знявся та й полинув. Ном. № 785. Коли б ми не так думали, то й не знялись би вгору до великого задуму. К. ХП. 9. Зня́тись на но́ги. Подняться, стать, а въ переносномъ значеніи: вырости. Люде якось її вигодували, закіль знялась на ноги. Г. Барв. 175. Пузире́м зня́тися. О тѣлѣ: покрыться пузыремъ (напр., отъ обжога). Мале… до половини пузирем знялося. Г. Барв. 53. 3) — бу́рі, ві́трові, бу́чі. Подниматься, подняться (о бурѣ, вѣтрѣ, шумѣ или крикѣ).