Словарь української мови (1924)/знікчемніти
◀ знікчемнілий | Словарь української мови З знікчемніти |
знімати ▶ |
|
Знікче́мніти, нію, єш, гл. Сдѣлаться ничтожнымъ, негоднымъ. Наші предки знікчемніли. К. Гр. Кв. XXXIV.
◀ знікчемнілий | Словарь української мови Борис Грінченко З знікчемніти |
знімати ▶ |
|
Словарь української мови — З
знікчемніти
Борис Грінченко
1924
Знікче́мніти, нію, єш, гл. Сдѣлаться ничтожнымъ, негоднымъ. Наші предки знікчемніли. К. Гр. Кв. XXXIV.