Словарь української мови (1924)/знищіти
◀ знищити | Словарь української мови З знищіти |
знищувати ▶ |
|
Зни́щіти, щію, єш, гл. Обѣднѣть, сдѣлаться нищимъ. Як Василь збіднів, так і Онисько знищів. Мир. ХРВ. 138.
◀ знищити | Словарь української мови Борис Грінченко З знищіти |
знищувати ▶ |
|
Словарь української мови — З
знищіти
Борис Грінченко
1924
Зни́щіти, щію, єш, гл. Обѣднѣть, сдѣлаться нищимъ. Як Василь збіднів, так і Онисько знищів. Мир. ХРВ. 138.