Словарь української мови (1924)/знититися
◀ знирнути | Словарь української мови З знититися |
знишка ▶ |
|
Зни́титися, чуся, тишся, гл. = Знітитися. Прийшов, знитившись до волости. Черк. у. Прийшов до старшини, знитивсь, ніби зіправди вбогий, слабий. Каменец. у.