Словарь української мови (1924)/знититися

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
знититися
Берлін: Українське слово, 1924

Зни́титися, чуся, тишся, гл. = Знітитися. Прийшов, знитившись до волости. Черк. у. Прийшов до старшини, знитивсь, ніби зіправди вбогий, слабий. Каменец. у.