Словарь української мови (1924)/знехочу
| ◀ знехотя | Словарь української мови З знехочу |
знехтати ▶ |
|
Зне́хотя, зне́хочу, нар. Нехотя, противъ воли, неохотно. Давно! — знехотя промовив Сухобрус і замовк. Левиц. Пов. 42. Знехочу баба порося ззіла. Посл.